Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами в смт. Східниця на 2017-2022 роки

СХІДНИЦЬКА СЕЛИЩНА РАДА

м. БОРИСЛАВА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

 

23.06.2017 року                                    Східниця                                            № 320

 

Про затвердження Програми поводження з

твердими побутовими відходами в

смт. Східниця на 2017-2022 роки

 

Керуючись п.22,ч1.ст.26 Закону України  «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України “Про відходи” (зі змінами), постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 265 “Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами”, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.01.2013 № 22-р “Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки”, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.08.2009 № 243 “Про затвердження Методичних рекомендацій про застосування Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів”, відповідно до наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 № 2 “Про затвердження Рекомендацій щодо підготовки місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами”, з метою підвищення ресурсозбереження, зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров’я людей у селищі, а також забезпечення комплексу взаємопов’язаних та узгоджених у часі технологічних, технічних, ресурсозберігаючих, екологічних, санітарно-гігієнічних, фінансово-економічних заходів, спрямованих на розв’язання проблем у сфері поводження з твердими побутовими відходами у смт. Східниця і зменшення їх утворення, збирання, транспортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями, селищна рада

 

ВИРІШИЛА:

 

  1. Затвердити Програму поводження з твердими побутовими відходами в селищі Східниця на 2017-2022 роки, що додається..

 

  1. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника селищного голови з питань діяльності виконавчих органів Східницької селищної ради та постійну депутатську комісію планування, бюджету і фінансів селищної ради.

 

 

Селищний голова                                                                     Піляк І.Є.

 

 

 

 

 

Затверджено

рішенням Східницької селищної ради

від  «23» червня 2017 року № 320

 

П Р О Г Р А М А

поводження з твердими побутовими відходами

в смт. Східниця на 2017 – 2022 роки

 

Вступ

 

Програма поводження з твердими побутовими відходами (далі ТПВ) – це комплекс взаємно пов’язаних та узгоджених в часі заходів: організаційних, технологічних, технічних, ресурсозберігаючих, екологічних, санітарно – гігієнічних, фінансово – економічних, соціальних, інформаційних, освітньо – виховних, тощо, спрямованих на розв’язання проблем сфери поводження з ТПВ на території Східницької селищної ради.

Програма поводження з твердими побутовими відходами на території Східницької селищної ради на 2017 – 2022 роки розроблена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 265 “Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами”, Закону України «Про відходи», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Програма поводження з твердими побутовими відходами на території Східницької селищної ради розроблена з метою реалізації невідкладних та перспективних заходів щодо збору, видалення, знешкодження, утилізації твердих побутових відходів на основі сучасного вітчизняного та світового досвіду, правової, нормативної, техніко-економічної системи поводження з відходами, економічних, інформаційно-освітніх заходів.

Ця Програма спрямована на поліпшення стану благоустрою населеного пункту, охорони навколишнього природного середовища, санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, створення умов для залучення коштів бюджетів усіх рівнів, інвестиційних та кредитних ресурсів.

Основною метою програми поводження з твердими побутовими відходами на території Східницької селищної ради на період до 2022 року є координація дій органів місцевої влади, суб’єктів господарювання та активізація населення для забезпечення реалізації загальнодержавної програми поводження з твердими побутовими відходами та державної політики в цій сфері, яка спрямована на підвищення ресурсозбереження, зменшення шкідливого впливу відходів на навколишнє природне середовище і здоров’я людей. Програма поводження з відходами забезпечить вирішення екологічних, санітарних, економічних та соціальних проблем в межах Східницької селищної ради, через впровадження організованої системи збирання, утилізації та переробки відходів, споживання з подальшим використанням їх в якості енергетичних та вторинних ресурсів.

 

 

 

 

І . Загальна характеристика сфери поводження з твердими побутовими відходами

Східниця – селище міського типу у Львівській області, підпорядковане Бориславській міській раді, всеукраїнський бальнеологічний курорт імені Омеляна Стоцького. Селище Східниця розпорядженням президента України № 93/98-рп від 22 квітня 1998 року визнано як Всеукраїнська дитяча оздоровниця; згідно постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 04.02.1999 року затверджено Програму розвитку курорту Східниця. Впродовж останніх десяти років курорт стрімко розвивається. Щороку збільшується потік відпочивальників – відвідувачів курорту смт Східниця. Славиться селище і  своїми мінеральними водами, а конкретніше – Східницьким родовищем мінеральних вод типу «Нафтуся». Смт. Східниця розміщується на висоті 600-900 м над рівнем моря. Гори навколо смт. Східниця досягають висоти 823 м.

 

Населення смт. Східниця становить більше 3 000 чол.. Клімат помірно-континетальний з теплим літом і м’якою зимою. Територія селища має гірський рельєф. Через смт. Східниця протікає р. Східничанка та невеличкі струмки і потічки.

На території селища працює загальноосвітня школа, бібліотека, народний дім, дошкільний навчальний заклад, лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, відділення поштового зв’язку, підприємства торгівлі та ін.

Досягнення в технології виробництва синтетичної тари і упаковочної продукції та продукції побутового вжитку, яка не підлягає поверненню для повторного вживання і не збирається для переробки, значною мірою вплинуло на збільшення утворення твердих побутових відходів  і негативно впливає на довкілля.

Збір та перевезення твердих побутових відходів на сміттєзвалище в м. Борислав здійснюється КП «Господарник» на підставі договорів укладених з фізичними та юридичними особами селища Східниця.

Проте, з об’єктами утворення побутових відходів укладено договорів на їх вивезення близько 88 %.

Селищною радою на даний момент не розроблено та не затверджено схему санітарної очистки селища.

Централізований збір твердих побутових відходів на території населеного пункту забезпечує систематичне  вивезення  твердих побутових відходів на сміттєзвалище в м. Бориславі  та покращує санітарний стан та благоустрій  смт. Східниця.

З метою забезпечення благоустрою територій селища, Східницькою селищною радою затверджено Правила благоустрою території в смт. Східниця.

ІІ. Основні завдання Програми

Основними завданнями Програми є створення системи поводження з ТПВ заснованої на нових технологіях для вирішення наявних проблем у короткостроковій перспективі та підготовки матеріальної, інформаційної і фінансової бази для управління ТПВ у селищі на довгострокову перспективу.

Основні цілі Програми:

– повне охоплення території смт. Східниця послугами зі збору та вивезення ТПВ;

 

– оновлення контейнерного господарства та парку сміттєвозів, облаштування контейнерних майданчиків;

– завершення процесу впровадження системи роздільного збирання ТПВ;

– створення потужностей з сортування та переробки ТПВ;

– зменшення частки відходів, що захоронюються на міському полігоні ТПВ;

– удосконалення нормативно-методичного, організаційного, інформаційного та іншого забезпечення сфери поводження з ТПВ;

– підвищення рівня відповідальності та екологічної культури населення.

Практичний досвід поводження з ТПВ інших країн свідчить про те, що необхідно впроваджувати комплексну систему збирання та перероблення ТПВ, яка забезпечує використання відходів як вторинної сировини згідно вимог екологічної безпеки. Це дозволить менше захоронювати відходи на полігонах ТПВ та розвивати потужності з комплексної переробки ТПВ з використанням вторинних ресурсів, залучаючи їх у виробничий обіг.

Для досягнення мети програми передбачається реформування системи санітарного очищення,  посилення контролю за поводженням з відходами на території Східницької селищної ради,  зменшення обсягів їх утворення та упровадження нових сучасних високоефективних методів збирання, сортування та перевезення.

 

ІІІ. Обгрунтування напрямів розвитку сфери поводження

з ТПВ та основних заходів Програми

  1. Порівняльний аналіз можливих варіантів вирішення проблеми поводження з побутовими відходами та обгрунтування найбільш оптимального варіанту.

Враховуючи світовий досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання пропонується три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки:

1.1. Основна увага приділяється зменшенню відходів, насамперед через сортування та встановлення установок з нейтралізації та оброблення відходів для зменшення їх небезпечності, а також здійснення заходів з утилізації та захоронення відходів.

Цей підхід характеризується такими основними принципами:

– утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;

– контроль якості довкілля (води, повітря, грунтів) безпосередньо на техногенних системах;

– моніторинг місць накопичення і зберігання відходів.

1.2. Системний підхід, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах виникнення. Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що містить:

– запобігання утворенню відходів;

– утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;

– остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на сучасному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.

 

 

 

1.3. Третій підхід носить більш системний характер, при ньому розгляд і облік всіх збитків та шкоди природі і здоров’ю людини проводиться від стадії видобутку і первинного перероблення всіх видів природної сировини і далі, на стадіях проміжного та кінцевого виробництва, а також у процесі експлуатації виробленої кінцевої продукції аж до утилізації або знешкодження (видалення) відходів та виробів, які відслужили свій термін. Тут йдеться вже не стільки про заміну технологій, скільки про зміну характеру самого продукту та ідеології здійснення суспільного виробництва у цілому. Цей підхід розглядається як перспективний і поширюється у найбільш розвинених країнах світу. Його реалізація можлива тільки в умовах державного регулювання ринкової економіки у напрямку її екологізації.

Застосування одного з вищенаведених підходів вимагає створення дієвої системи управління поводження з відходами, перш за все державного регулювання у цій сфері, створення відповідної нормативно-правової бази, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг.

Враховуючи специфіку ТПВ, європейський досвід вирішення цієї проблеми, а також діючої законодавчої бази, цикл “сировина – продукція – відходи” повинен замикатися, тобто, відходи повинні максимально повертатися у виробничий цикл і тільки при неможливості їх застосування підлягають видаленню. Перспективою майбутнього вирішення проблеми знешкодження ТПВ є максимальне використання їх як вторинної сировини.

  1. Обгрунтування вибору схеми збирання, перевезення, перероблення, захоронення ТПВ.

Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовільняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.

Всі розглянуті вище методи мають свої недоліки та переваги і повинні застосовуватися залежно від конкретних умов. Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров’я людей та забруднення довкілля. Тому, при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров’я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при

поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів.

На цей час використовується метод захоронення всіх відходів на полігоні зі всіма його недоліками, через що система поводження з ТПВ потребує переходу на більш прогресивні методи вирішення проблеми. Тому, в найкоротшій перспективі оптимальною схемою поводження з ТПВ є роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, з подальшим їх сортуванням на сміттєсортувальному комплексі і утилізацією невідсортованого залишку на сучасному полігоні з перспективою поетапного впровадження новітніх технологій.

  1. Обгрунтування заходів з вирішення проблем поводження з ТПВ.

Збирання та вивезення ТПВ у смт. Східниця здійснюється спеціалізованими автотранспортними підприємствами із значним досвідом

 

роботи. Збирання ТПВ повинно здійснюватися у контейнери та урни. Передбачається встановлення у зручних для мешканців місцях достатньої кількості контейнерів та урн. Контейнери повинні бути універсальними, з довгим терміном служби та забезпечувати схоронність ресурсоцінних матеріалів від атмосферних опадів та несанкціонованого вилучення матеріалів. Найбільш відповідають цим вимогам контейнери євростандартів DIN 30 700, EN 840-3, які оцинковані, ємністю 1100 л, на колесах, з можливістю пристосування для роздільного збору відходів. Також можливе застосування контейнерів іншої ємності, виготовлених з пластика. Контейнери потрібно встановлювати на чітко визначених контейнерних майданчиках, обладнаних твердим покриттям та огорожею відповідно до діючих норм. Контейнери та площадки слід обробляти дезинфікуючими засобами відповідно до існуючих нормативів. Урни для сміття повинні встановлюватись відповідно до затверджених ескізів типового вигляду.

Обгрунтування навчально-виховних та інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на активізацію участі населення у сфері поводження з ТПВ.

З отриманого в Україні досвіду проведення експериментів з роздільного збору відходів можна зробити висновок, що без активної роботи з населенням неможливо досягнути успіху. Основною метою проведення роботи з населенням є зміна їх поведінки та руйнування роками створених стереотипів. Тому інформаційно-виховні кампанії відіграють важливу роль на всіх стадіях втілення Програми та повинні проводиться першочергово, ще до початку реалізації заходів, передбачених цією Програмою. Запорукою успіху всієї Програми є публічність, прозорість та відкритість поводження з ТПВ, оскільки поведінка людей і їхнє позитивне сприйняття цих процесів має вирішальне значення.

Інформаційно-виховні заходи мають бути проведені з метою підвищення рівня екологічної культури населення та залучення мешканців селища до підтримки роботи систем поводження з ТПВ. Освітньо-виховні та інформаційні кампанії мають включати чотири компоненти:

– кампанії у засобах масової інформації;

– кампанії з підвищення поінформованості населення у місцях проживання;

– кампанії в освітніх закладах;

– видання довідника з поводження з ТПВ.

Для досягнення значної участі населення у Програмі необхідна ретельна просвітницька робота та стимулювання. Необхідне чітке повідомлення з боку

виконавчих органів влади, органів самоорганізації населення про те, яким чином кожному мешканцю та суб’єкту господарювання слід брати участь у діяльності поводження з ТПВ. Це можливо реалізувати використовуючи просвітницькі та агітаційні заходи.

Мета інформаційно-виховних кампаній:

– підвищення розуміння мешканцями про негативний вплив відходів на навколишнє природне середовище;

– підвищення розуміння та обізнаності мешканців з їх обов’язками щодо поводження з відходами;

– підвищення участі мешканців у поводженні з відходами, які вони утворюють.

При розробці стратегії інформування та виховання громадськості мають бути враховані питання:

 

 

 

– кінцевою метою інформаційно-виховних кампаній є зміна поведінки мешканців;

– інформація має надаватися в активному режимі та бути доступною;

– інформаційні повідомлення мають бути сформульовані таким чином, щоб було зрозуміло, що належна участь та співробітництво у питаннях поводження з ТПВ – це життєво необхідна справа.

Запланований розвиток системи поводження з ТПВ підвищить потребу в участі утворювачів відходів. Це, зокрема, стосується нових систем, які передбачають активну участь населення, наприклад: зменшення відходів у місцях утворення, повторне використання та сортування відходів у місцях утворення.

  1. 4. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації.

Вирішення проблеми поводження з ТПВ передбачає розроблення та впровадження відповідних програмних заходів, які повинні забезпечити поступове втілення запланованих дій.

У практичному плані, враховуючи еколого-економічну ефективність утилізації відходів, обмежені фінансово-економічні можливості селища та суб’єктів господарювання, важливого значення набуває розроблення плану дій, який би максимально вирішував існуючі проблеми, ефективно розподіляв фінансові ресурси та закладав базу для розвитку системи поводження з ТПВ у майбутньому.

Першочергово необхідно створити сприятливі умови для впровадження Програми та виконати підготовчі роботи, серед яких:

– затвердити та оприлюднити Програму;

– охопити послугами зі збору та вивезення ТПВ від усього населення смт. Східниця;

– провести навчання, підготовку та перепідготовку персоналу, що задіяний у сфері поводження з ТПВ;

– постійно проводити інформаційну роботу з населенням;

– проводити моніторинг втілення Програми;

– планування фінансування Програми на наступні роки.

4.1. Заходи з оновлення контейнерного господарства.

Підприємства-перевізники, що влаштовують контейнерні майданчики та встановлюють на них контейнерну тару:

– зобов’язані утримувати у належному санітарно-технічному контейнерні майданчики і контейнерну тару, у тому числі проводити поточні ремонти, а при потребі і заміну контейнерів;

– зобов’язані проводити дезинфекцію контейнерного майданчика і контейнерної тари спеціальним розчинами;

– мають право на безоплатне розміщення зовнішньої реклами на контейнерах тощо.

Додатково для збирання великогабаритних та будівельних відходів найкраще підійдуть контейнери ємністю 15 куб.м. Контейнери повинні забезпечувати належний санітарний стан при зберіганні та транспортуванні.

Негабаритні відходи рекомендується збирати на спеціально відведених майданчиках або у бункерах-накопичувачах і вивозити спеціальними транспортними засобами для перевезення негабаритних відходів або звичайним вантажним транспортом.

Для збирання побутових відходів від ремонтних робіт рекомендується відводити тимчасове місце їх розташування. Великовантажні контейнери не

 

 

потребують створення спеціальних майданчиків, їх можна встановлювати на тверду поверхню без спеціальної підготовки.

Для оптимізації кількості контейнерних площадок у районах приватної забудови контейнерні площадки доцільно розміщувати на перехрестях вулиць

з врахуванням відстані до будинків, що передбачені чинними правилами благоустрою.

У районах приватної забудови можливо використовувати контейнери іншого об’єму, також надавати контейнери для кожного домогосподарства, але для цього потрібно провести перерахунок їх кількості залежно від об’єму контейнера та періодичності вивезення.

Підприємства невиробничої сфери та малі архітектурні форми повинні використовувати типові урни для збору ТПВ. Додатково на території кожного домоволодіння, на всіх площах, у садах, парках, на вокзалах, ринках, зупинках громадського транспорту необхідно встановити урни. В обов’язковому порядку урни встановлюють при входах у магазини, підприємства харчування (бари, кафе, їдальні, ресторани тощо), побутового обслуговування, культурно-видовищні підприємства й установи, навчальні заклади, лікувально-профілактичні установи, на вокзалах, ринках, при входах в офіси, організації, установи і підприємства, у місцях організації вуличної торгівлі. Урни слід очищати від ТПВ протягом дня у міру їх наповнення, але не рідше одного разу на добу. Урни встановлюють й очищають за рахунок підприємств, організацій та установ, власників об’єктів, на території яких вони знаходяться.

4.2. Заходи з оновлення парку автомобілів-сміттєвозів та поліпшення якості послуг.

З метою найбільш ефективного використання транспортних засобів для перевезення ТПВ і забезпечення своєчасного та якісного виконання завдання, а також приймання оперативних заходів для своєчасного усунення порушень нормальної роботи слід забезпечити оперативне управління роботою транспортних засобів для перевезення ТПВ.

Під час розробки маршрутів руху транспортних засобів для збирання ТПВ необхідно вpаховувати:

– докладну характеристику об’єктів, що підлягають обслуговуванню;

– об’єми утворення ТПВ на кожному об’єкті;

– кількість і місткість контейнерів, місця їх розташування;

– стан під’їзних шляхів та зовнішнього освітлення;

– докладну характеристику району обслуговування, інтенсивність руху по вулицях, планування кварталів і дворових територій.

Не дозволяється перевозити в одному сміттєвозі одночасно вторинну сировину та змішані побутові відходи. Перед перевезенням вторинної сировини сміттєвоз повинен пройти ретельну мийку. Потрібно використовувати одні сміттєвози тільки для транспортування вторинної сировини, інші – для змішаних відходів.

Для транспортування великогабаритних та будівельних контейнерів рекомендується використовувати автомобіль-мультиліфт (хук-ліфт) з гаковим захоплювачем.

Маршрут руху автомобіля-мультиліфта повинен узгоджуватися з графіком вивозу великогабаритних контейнерів, до того ж враховувати, що автомобіль буде експлуатуватися на сміттєсортувальному комплексі та обслуговувати місця будівництва за окремими договорами. Власники або

 

 

 

орендарі житлових та нежитлових приміщень під час виконання ремонтних робіт повинні не пізніше ніж за тиждень попередити комунальне підприємство про намір виконання ремонтних робіт, погодити місце тимчасового розміщення будівельних відходів.

4.3. Заходи з впровадження роздільного збирання ТПВ та заходи з мінімізації утворення відходів.

Роздільне збирання ТПВ – це метод збирання, за яким ресурсоцінні компоненти ТПВ збираються окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на перероблення чи повторне використання. Роздільне збирання відходів, як вторинної сировини, здійснюється з метою зменшення кількості ТПВ, що захоронюються на полігонах, поліпшення екологічного стану довкілля, одержання вторинної сировини. Методи та засоби роздільного збирання компонентів ТПВ, їх перевезення та перероблення дозволено обирати органам місцевого самоврядування з врахуванням морфологічного складу ТПВ, їх річного обсягу утворення, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог.

Враховуючи досвід з втілення роздільного збору у різних містах України, його введення потрібно впроваджувати з постійною інформаційною підтримкою. Це пов’язано з тим, що через недостатню участь населення у роздільному збиранні ТПВ та недосконалою системою роздільного збирання до контейнерів з ресурсоцінними компонентами можуть потрапляти харчові та інші відходи, що легко загнивають.

Особливої уваги потребує підвищення якості послуг з вивезення ТПВ та недопущення вивозу вторинної сировини на міський полігон ТПВ. Зокрема, забір контейнерів з вторинною сировиною повинен відбуватися регулярно по мірі накопичення та відокремлено від інших контейнерів ТПВ. Зібрана сировина має сортуватись, пресуватись та передаватись на подальшу переробку на спеціалізовані підприємства.

З метою зменшення кількості відходів та унеможливлення їх повторного використання сторонніми особами, мешканцям рекомендується проводити деформацію ПЕТ-пляшки та викидати її в контейнер для роздільного збору ТПВ. Таким чином, зменшується обсяг непотрібної пляшки в 3-4 рази. Цим відповідно заощаджується місце в контейнері. Запровадження такого

експерименту не потребує фінансових витрат на створення матеріальної бази та повинен проходити як складова інформаційно-просвітницької компанії.

Важливим завданням мінімізації утворення відходів є відмова мешканцями від придбання та використання виробів із пластику: пакетів, контейнерів для продуктів, пластикової тари, одноразової посуди тощо. Не рекомендується використовувати повторно пластикову пляшку та особливо не купувати продукти на базарі у вживаних пластикових пляшках. Як альтернатива, мешканцям рекомендовано використовувати багаторазові сумки, паперові пакети для пакування продуктів харчування, паперовий одноразовий посуд тощо. Відмова від споживання їжі та напоїв із пластикової тари дозволять не тільки покращити навколишнє природне середовища, але й здоров’я мешканців.

  1. Проведення інформаційно-просвітницької та агітаційної роботи.

Важливою умовою впровадження Програми є постійна робота з населенням. Населення селища повинно бути інформовано про наявність цієї Програми, про її мету, завдання та цілі, про терміни виконання та досягнуті результати.

 

 

Інформаційну кампанію потрібно проводити постійно. За інтенсивністю інформаційна кампанія розподіляється таким чином, що найбільшу кількість інформації потрібно донести населенню у період реалізації роздільного збирання відходів та запровадження нових послуг, що надаються підприємствами – перевізниками ТПВ.

Сприйняття Програми та участь населення у її впровадженні відіграють вирішальне значення в успішності втілення самої Програми та отриманні результатів по кожному з запланованих заходів.

Основними етапами агітаційної роботи щодо поводження з ТПВ та широкої участі населення у роздільному збиранні ТПВ є:

– етап інформування;

– етап переконання;

– етап нагадування.

Мета етапу інформування – це ознайомлення громадськості з впливом ТПВ на довкілля, реальним станом речей у сфері поводження з відходами та перевагами роздільного збирання ТПВ. Головна мета цього етапу – це обізнаність населення з проблемою та розуміння того, що її потрібно вирішувати. Цільова аудиторія повинна знати про потребу та незворотність змін у цій галузі. Під час цього етапу розробляється стратегія агітаційної роботи, обирається гасло, що використовується протягом усієї агітаційної роботи, уточнюються методи і засоби її проведення. Цей етап повинен охоплювати найбільшу аудиторію. Інформація, яка подається населенню – у формі статей про екологію (подаються критичні статті про появу місць несанкціонованих сміттєзвалищ, наведення досвіду передових країн тощо).

Наступним етапом проведення інформаційної кампанії є етап переконання, мета якого – формування в аудиторії власної позитивної думки про необхідність свідомої участі у роздільному збиранні ТПВ. На етапі переконання, крім звичайних засобів агітаційної роботи (реклами на телебаченні і радіо, публікацій у пресі, наочної агітації тощо), необхідно провести експеримент з роздільного збирання компонентів ТПВ. Необхідне постійне інформування населення смт. Східниця через засоби масової інформації, зовнішню рекламу, зустрічі, уроки у школах про проведення експерименту і його позитивні сторони. Етап переконання передбачає формування громадської думки щодо роздільного збирання ТПВ. Етап

переконання триває до повного впровадження роздільного збирання ТПВ у селищі. Ефективними способами досягнення уваги великих цільових груп є прес-релізи та прес-конференції про нові ініціативи і заходи у сфері поводження з ТПВ з використанням газет, радіо та телебачення. Де це можливо, інформаційно-виховні кампанії мають базуватися або включати безпосереднє спілкування з цільовими групами, наприклад, використовуючи зустрічі у житлових будинках, школах тощо. Для цієї мети доцільно залучати журналістів, громадські організації тощо.

Кампанія повинна містити спеціальну інформацію про мінімізацію обсягів відходів, сортування відходів у місцях утворення та поводження з небезпечними і великовантажними відходами.

Мають бути виготовлені 2 типи агітаційних листівок для поширення у поштових скриньках населення з різним змістом. Перша листівка інформує населення про проблему ТПВ і про відповідальність кожного мешканця за чистоту у селищі. Цю листівку рекомендується поширювати у поштових скриньках у всіх «районах» смт. Східниця. Друга листівка має більш

 

конкретний зміст, що стосується роздільного збирання компонентів ТПВ. На вулицях потрібно розміщати агітаційні плакати на рекламних щитах про проведення експерименту та правила поводження з ТПВ.

Експонування агітаційних матеріалів повинне бути безупинним протягом всього терміну проведення агітаційної роботи щодо поводження з ТПВ.

Необхідно виготовити у достатній кількості довідники з поводження з ТПВ. Довідник перш за все буде націлений на школярів (як частина кампанії у шкільних закладах), однак він буде також доступним широким колам громадськості як друковане видання, що безкоштовно розповсюджуватиметься у селищі. Довідник з поводження з ТПВ головним чином повинен складатися з таких розділів:

  1. Загальний вступ до комплексного поводження з відходами;
  2. Зменшення відходів у місцях утворення;
  3. Роздільне збирання матеріалів та органічних відходів у місцях утворення;
  4. Повторне використання;

Спільно з органами освіти рекомендується розробити цикли занять екологічного та гігієнічного навчання для дітей у дошкільних установах і школах. Цикл занять для дошкільних установ і шкіл – це добірка таких матеріалів: ігор, задач на кмітливість, сценаріїв театральних постановок екологічної та гігієнічної спрямованості, а також лекцій і анкет для батьків і дітей з питання роздільного збирання ТПВ. Заняття можуть проводити вчителі загальної екології у школах, ігри можуть бути проведені в екологічних таборах, спектаклі можуть бути поставлені у театральних гуртках при школах чи центрах творчості дітей та юнацтва.

Спрямовуючи зусилля на школярів, можна досягти двох цілей – виховати дуже сприйнятливу першу цільову групу – самих дітей, а також другу цільову групу – їх сім’ї та друзів.

Етап нагадування – це найбільш віддалений за часом етап проведення агітаційної кампанії. Він застосовується вже при сталій системі роздільного збирання ТПВ і ставить на меті нагадування населенню. В агітаційній роботі аудиторією є мешканці смт. Східниця, при цьому особливу увагу слід приділяти дітям та молоді, як найбільш емоційно сприйнятливій частині населення. Крім

мешканців, аудиторією також є працівники комунального господарства, які безпосередньо займаються збиранням, перевезенням, переробленням, утилізацією та захороненням ТПВ. Особливу увагу потрібно приділити обізнаності та професіоналізму працівників комунального господарства, які повинні своїм прикладом демонструвати населенню правила поводження з ТПВ.

Необхідно активізувати роботу щодо еколого-освітніх заходів із здійснення роздільного збору відходів, зокрема шкоди для довкілля від використаних батарейок та люмінесцентних ламп, викинутих разом із іншими відходами у смітник.

Враховуючи ці заходи, а також використання у роботі Методичних рекомендацій з формування громадської думки щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами  в місті зросте рівень інформованості населення щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами та підвищиться ефективність впровадження у місті нових сучасних технологій поводження з побутовими відходами.

 

 

 

  1. 6. Організаційно-управлінські та фінансово-економічні заходи.

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з ТПВ належать:

– виконання вимог законодавства про ТПВ;

– організація збирання і видалення ТПВ, а також організація роздільного збирання корисних компонентів ТПВ;

– затвердження місцевих програм поводження з ТПВ та контроль за їх виконанням;

– вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з ТПВ;

– вирішення питань щодо розміщення на території об’єктів поводження з ТПВ;

– координація діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, у межах компетенції;

– здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з ТПВ;

– ліквідація несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів;

– сприяння роз’ясненню законодавства про поводження з ТПВ серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів ТПВ як вторинної сировини;

– надання дозволу на відведення на території міста місць чи об’єктів для зберігання ТПВ, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю;

– надання дозволів на будівництво або реконструкцію об’єкта поводження з ТПВ на відповідній території у порядку, визначеному законодавством;

– здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з ТПВ відповідно до законодавства;

– затвердження норм споживання та якості послуг з вивезення ТПВ, контроль за їх дотриманням;

– визначення виконавця послуг з вивезення ТПВ відповідно до законодавства;

– визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій, відповідальних за утримання об’єктів сфери поводження з ТПВ;

– управління об’єктами у сфері послуг з вивезення ТПВ, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;

– забезпечення населення послугами з вивезення ТПВ необхідного рівня та якості;

– встановлення зручного для населення режиму роботи виконавців послуг з вивезення ТПВ;

– інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію програм у сфері поводження з ТПВ, а також щодо відповідності якості послуг з вивезення ТПВ нормативам, нормам, стандартам та правилам;

– укладання договорів з підприємствами різних форм власності на виконання послуг з вивезення ТПВ;

– здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері послуг з вивезення ТПВ;

– здійснення інших повноважень відповідно до законів України.

 

 

 

Забезпечення виконання поставлених перед органами місцевого самоврядування такої значної кількості завдань потребує залучення кваліфікованих фахівців сфери поводження з відходами і це на сьогодні є однією з основних проблем. У сучасних умовах досягненням мети є необхідність створення окремого структурного підрозділу поводження з ТПВ. Одна із функцій даного підрозділу має бути впровадження комп’ютерної системи диспетчеризації із застосуванням GPS-навігації на сміттєвозах.

Виходячи з того, що запобігання неефективним витратам, своєчасне виявлення проектів, реалізація яких недоцільна, та включення нових перспективних проектів до Програми потребує постійного контролю за її виконанням та щоквартального коригування складу завдань і заходів, необхідно налагодити систему оперативного отримання та обробки інформації про хід виконання Програми з використанням сучасних комп’ютерних інформаційних технологій.

Створення сміттєсортувального комплексу доцільно проводити на базі діючого комунального підприємства або новоствореного підприємства в разі залучення інвестиційних коштів. Сміттєсортувальний комплекс зможе приймати вторинну сировину, а у подальшому і змішані відходи, проводити сортування за видами, пакувати та здійснювати їх реалізацію. Виходячи з норм накопичення і морфологічного складу та враховуючи етапність закупівлі обладнання для сміттєсортувального комплексу, від реалізації вторинних ресурсів можливо отримати дохід. На стадії проектування сміттєпереробного комплексу необхідно дослідити детальніший морфологічний склад.

Способом залучення інвестора у сферу поводження з ТПВ є інвестиційний конкурс. Завданням інвестиційного конкурсу є визначення на конкурентній основі юридичної або фізичної особи, що запропонує найкращі умови реалізації інвестиційного проекту. Інвестор формує інвестиційний проект та подає на розгляд в Східницьку селищну раду.

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок:

– коштів Державного бюджету України, у тому числі Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

– коштів обласного бюджету, у тому числі фонду охорони навколишнього природного середовища;

– коштів селищного бюджету;

– залучених кредитних ресурсів;

– залучення приватного капіталу.

 

ІV.Узагальнені дані та показники Програми, контроль і звітність про її виконання.

  1. Зведені дані про заходи Програми, терміни виконання та виконавців, обсяги та джерела фінансування, місця впровадження та очікувані результати.

Програма призначена для впровадження на території смт. Східниця з метою зменшення шкідливого впливу ТПВ на життя та здоров’я мешканців. Відповідальним за впровадження Програми є виконавчий комітет Східницької  селищної ради, який має відповідні повноваження у сфері поводження з ТПВ.

Основні завдання системи моніторингу сфери поводження з ТПВ:

– створити систему спостереження за обсягами накопичення, збирання, передавання, збереження, оброблення ТПВ, аналізу даних про ТПВ і об’єкти поводження з ними;

 

 

– впровадити звітність у сфері поводження з ТПВ;

– підвищити повноту, достовірність, оперативність та якість інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях;

– забезпечити аналітично-інформаційну підтримку прийняття рішень з управління сферою поводження з ТПВ;

– забезпечити оцінку стану об’єктів поводження з ТПВ і своєчасне прийняття рішень щодо запобігання негативним впливам на довкілля та здоров’я населення.

Система моніторингу дасть можливість аналізувати зібрані дані щодо досягнення запланованого ефекту від вжитих у рамках Програми заходів. Зведені показники щодо реалізації заходів Програми наведені у таблиці 1.

Джерела фінансування заходів Програми:

– кошти Державного бюджету України, у тому числі державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

– кошти обласного бюджету, у тому числі обласного фонду охорони навколишнього природного середовища;

– кошти місцевого бюджету смт. Східниця;

– кошти підприємств (передусім комунального господарства);

– гранти, кредити міжнародних організацій та банків, благодійні внески;

– іноземні інвестиції та кошти юридичних та фізичних осіб, що залучаються шляхом державно-приватного партнерства, фінансового лізингу із залученням виробників обладнання та устаткування, передачі об’єктів житлово-комунального господарства в управління, оренду, концесію тощо;

– кредити вітчизняних комерційних банків.

  1. Очікувані результати та наслідки реалізації Програми.

У результаті реалізації Програми очікується:

– поліпшення екологічного стану та благоустрою території смт. Східниця;

– мінімізація відходів;

– завершення впровадження системи роздільного збирання ТПВ;

– підвищення екологічної культури населення.

  1. Моніторинг виконання заходів Програми.

Реалізація заходів Програми здійснюється відповідно до запланованих термінів та обсягів фінансування. У разі невиконання заходів Програми у заплановані терміни через відсутність фінансування або з інших не передбачуваних причин, до Програми вносяться зміни у встановленому порядку. При цьому проводиться детальний аналіз причин зриву виконання Програми та робляться висновки, спрямовані на подальше обов’язкове виконання всіх запланованих заходів.

 

 

Серкетар селищної ради                                                                  Журавчак Ю.Д.