Oil City в музеї нафтової і газової промисловості України

Команда «Oil City» досліджує одне з відомих місць нашого міста – музей нафтової і газової промисловості

Багатства надр упродовж тисячоліть приваблювали шукачів, примушуючи у протистоянні з природою придумувати способи видобутку різних земних скарбів. Темний, брудний світ підземелля, створений важкою працею безіменних гірників, виявився вирішальним у розвитку життєдіяльності людини.

Борислав – одне з найбільш знаних українських міст у світі. І все це завдяки нафті, озокериту та природному газу. На жаль, світ давнього гірництва є маловідомим для широкого кола людей, адже багато історичних пам’яток зникають з культурного середовища. Тому сьогодні команда «Oil City» досліджує одне з відомих місць нашого міста – Музей нафтової і газової промисловості.

Музей вперше був створений в 1972 році спільно з Бориславською міською радою та нафтовиками в приміщенні Палацу культури нафтовиків і діяв там до середини 90-х років. З певних причин він на деякий період закрився. Але з 2003 року знову відродився та з 2006 року постійно функціонує в НГВУ «Бориславнафтогаз», що підпорядковується ПАТ «Укрнафта». Науковий співробітник музею – відомий громадський діяч, доктор історії, працівник НГВУ «Бориславнафтогаз» Олег Микулич. Тут зібрані унікальні експонати. Один з них – виготовлений ще в 70-х роках діючий макет дерев'яної бурової вежі з технологічним обладнанням для буріння на глибини 700-1000 м, так званим, «канадським» способом. А також діючий макет, так званого, старого «киратного» способу буріння на невеликі глибини. Метод використовувався ще за австрійських часів, завдяки йому могло працювати 2-10 свердловин одночасно.

На стінах розміщена фотоекспозиція історії нафтового і газового  Борислава. В ній присутні різні етапи, адже вже упродовж більше як півтора століття в нас добувають корисні копалини. Разючими є кадри, присвячені найбільш продуктивній нафтогазовій свердловині «Oil City». Сакральні об’єкти, а в даному випадку неповторний вигляд старих копалень, бурового обладнання завжди був захопливим, не дивлячись на те, що гірниче розмаїття цієї сфери промисловості практично ніколи не милувало око кольоровими фарбами. «Галицька Каліфорнія» - саме так називали Борислав, що приваблював підприємців з багатьох країн світу.

А ви знали, що в техніці здобув широку відомість освітлювальний гас саме з бориславської нафти? Завдяки магістру фармації, досліднику і засновнику нафтової та озокеритної промисловості в Україні, Європі та світі, першому аптекарю в Бориславі з 1876 року Йогану (Яну) Зегу, доступними в користуванні стали залізничний ліхтар, нафтові господарські лампи, гірнича та гасова настільна лампи! А сам винахідник промислової переробки нафти з вікна своєї аптеки в Бориславі із задоволенням спостерігав, як винаходом користувалися люди.

На території музею розташовані великогабаритні промислові обєкти просто неба, зокрема групова установка з видобування нафти, що складається з групового приводу, верстатів-гойдалок, глибинних насосів, старих - дерев'яного та металевих збірників. Наочний принцип роботи обладнання дав можливість побачити, скільки напомпували нафти в деревяний збірник. Керівник музею розповів команді про свердловину під назвою «БОДЕН КРЕДИТ»(сучасний її №665), пробурену в 1902 році та ліквідовану у 1965 році. Щоб «чорне золото» з неї не витікало на поверхню, навколо зроблений нафтозбірник.

Привертає увагу одна з двох, у м. Бориславі, металева клепана телефонна опора з початку XX століття висотою 10,5 м. Адже, з 1 січня 1900 року відкрито першу на Прикарпатті лінію міжміського телефонного зв’язку Дрогобич-Борислав-Східниця довжиною 24 км, а 1 березня 1907 року розпочав працювати телефонний зв'язок з м. Львовом. Про це неповторне, а головне, діюче обладнання згадує у своїй книзі «Сентиментальні мандрівки Галичиною» (Львів, 2014) відома українська письменниця, лауреат Національної премії України  ім. Тараса Шевченка 2010 року з літератури Галина Пагутяк.

Ось такий наш Борислав, цікавий та неповторний!

Обирайте маршрут, запропонований командою «Oil City».