Головний спеціаліст Бориславського бюро правової допомоги  Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Галина Ляхович.  

Пані Галино, скажіть будь ласка, чому саме говоримо сьогодні про домашнє насильство? 

Як не прикро, період самоізоляції на карантині – це не лише можливість подбати про себе та родину, але й для когось важкий життєвий етап, коли через карантинні обмеження особи перебувають у домівках зі своїми кривдниками. Таким чином, цей період також носить і певні загрози, зокрема, щодо посилення сплеску домашнього насильства. У групі ризику тепер перебувають не лише сім’ї, де раніше були зафіксовані випадки домашнього насильства, а й ті, де хтось тимчасово втратив роботу або заробіток, сім’ї зі складною фінансовою або житловою ситуацією або сім’ї, де є літні чи недієздатні особи. Всі ці обставини, в основі яких лежить ще й психологічний тиск у період карантину, можуть викликати агресію і напруження в сім’ї.

 

Що ж таке домашнє насильство?

 

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (надалі – Закон) домашнім насильством визнаються діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зазначаю, що діяння визнається насильством лише тоді, коли воно порушує вимоги чинного законодавства і призводить чи може призводити до порушення конституційних прав і свобод члена сім’ї. Домашнє насильство може мати форму, як активних дій (нанесення побоїв, знищення майна тощо), так і бездіяльності, тобто пасивної поведінки особи, коли вона не вчиняє дій, які могла та повинна була вчинити, щоб запобігти настанню шкідливих наслідків (наприклад, ненадання допомоги члену сім’ї, який перебуває у небезпечному для життя становищі).

 

Які ж є ознаки домашнього насильства?

 

Особу, яка тривалий час потерпає від насильства, можна виявити за низкою ознак фізичного, економічного, сексуального та психологічного характеру, зокрема:

 

Фізичне насильство має такі ознаки:

 

  • Погіршення фізичного й психічного здоров’я, емоційні та неврологічні розлади.
    • Головний біль, біль у м’язах, синці, забиті місця відсутність зубів, ушкодження кісток та м’яких тканин, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми та в різних частинах тіла.
    • Поганий догляд за ротовою порожниною, недотримання правил особистої гігієни, відсутність догляду за волоссям, нігтями.
    • Втрата ваги, зневоднення.
    • Наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом; викиди плоду, мертвонароджені діти, передчасні пологи, недостатня вага у немовлят.

 

Сексуальне насильство може характеризуватися такими ознаками:

 

  • Порушення сексуальності, зокрема зниження або втрата сексуального потягу.
    • Інфекції, що передаються статевим шляхом.
    • Травми та пошкодження статевих органів.
    • Наявність викидів, мертвонароджених дітей та небажаних вагітностей.
    • Примусове залучення до комерційного сексу.

 

Назвіть будь ласка, пані Галино, ознаки економічного насильства.

 

Економічне насильство може характеризуватися такими ознаками:

 

  • Неможливість розпоряджатися сімейним бюджетом та власними коштами.
    • Відмова від праці або навчання під тиском; праця на посаді/робочому місці, обраному під тиском.
    • Робота, зумовлена необхідністю утримувати того, хто водночас контролює (відбирає) всі гроші.
    • Одяг, взуття, що не відповідають сезону та погоді; старе вбрання; наочні ознаки існування в злиднях (незважаючи на реальні прибутки).
    • Недоїдання.
    • Наявність житлових проблем (негараздів).

 

Скажіть, як характеризують психологічне насильство?

 

Психологічне насильство може характеризуватися такими ознаками:

 

  • Страхи, тривожність, постійне почуття небезпеки (завжди перебуває напоготові), нерішучість, повна безініціативність та відчуття безпорадності.
  • Труднощі з концентрацією.
    • Наявність скарг психосоматичного характеру.
    • Депресія; нав’язливі рухи та думки, схильність до одноманітних рухів та дій на кшталт розгойдування в кріслі, різання паперу, розчісування одного й того ж пасма волосся тощо.
    • Надмірне збудження, безсоння або, навпаки, підвищена сонливість та уповільнення рухів (останні вважаються проявом “лінощів”, “нездатності добре виконувати свої домашні обов’язки” та підсилюють почуття провини).
    • Втрата соціальних контактів з родичами, друзями, гостре відчуття/прагнення самотності та ізольованості.
    • Уникання погляду в очі.
    • Суїцидальні наміри, погрози позбавити себе життя.
    • Почуття провини, сорому за отримані фізичні ушкодження.
    • Звуження свідомості, нездатність адекватно оцінювати ситуацію, власне майбутнє, свої вчинки та вчинки інших людей, поєднання підозрілості з безмежною довірливістю.
    • Відкладання часу звернення за допомогою або відмова від неї чи будь-якого зовнішнього втручання, спрямованого на вияснення та зміну ситуації.
    • Зневіра в можливості змін у власному житті на краще, відсутність ініціативи, страх перед життям, втрата сенсу і інтересу до життя.

 

 

Яка відповідальність настає за вчинення домашнього насильства?

 

Звертаю увагу, що домашнє насильство є адміністративним правопорушенням, яке підпадає під дію ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення Водночас його систематичне вчинення є кримінальним злочином, за яке передбачена відповідальність згідно ст.126-1 Кримінального кодексу України.

 

Куди звертатися особі у разі виникнення ситуації домашнього насилля під час карантину?

 

Якщо Ви або Ваші близькі зазнали домашнього насильства,  Ви можете зателефонувати:

  • Поліція – 102;
  • Урядовий центр з протидії насильству – 15-47;
  • Національна «гаряча лінія»: 0-800 – 500-225, 116-111 (з мобільного);
  • Національна «гаряча лінія» по запобіганню домашнього насильства: 0-800-500-005, 116-123 (з мобільного);
  • Бориславське бюро правової допомоги: 097 133 93 67

Ми продовжимо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А зараз нагадуємо, що система безоплатної правової допомоги працює у дистанційному режимі. У разі необхідності для отримання: правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; послуги зі складення заяви, скарги та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); звертайтесь у зручний для Вас спосіб:

 

*   зателефонувавши:  097 133 93 67 (Бориславське бюро правової допомоги),  067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03

* надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки:

https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/;

*надіславши листа на адресу електронної пошти:

е-mail:  boryslav@legalaid.lviv.ua (Бориславське бюро правової допомоги);

* skype: Бориславське бюро правової допомоги;

* залишити своє звернення у скриньці для звернень громадян;

*Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid» https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php