Традиція прикрашання худоби вінками на Зелені свята в Східницькій громаді.
Одягання вінків коровам на Зелені свята (або Трійцю) – це давній український звичай пов’язаний з аграрними обрядами, коли люди вірять, що прикрашання корів вінками з зелені та квітів сприятиме родючості землі та добробуту тварин. Вінки зазвичай плетуть із різних польових квітів, трав і гілок. Вважається, що ці рослини мають магічні властивості, здатні захистити тварин від хвороб і злих духів. Особливо популярною є береза, яка символізує життя і родючість. Полин використовується для захисту від злих духів, а м’ята і любисток приносять здоров’я і благополуччя.
У населених пунктах Східницької територіальної громади ця прекрасна і цікава традиція досі зберігається. Зокрема в селі Майдан щороку дбайливі господині майстерно виплітають вінки.
«Вінок із польових квітів, який плетуть для худоби на Зелені свята має значення оберегу від нечистої сили та хвороби.У вінок вплітають різні польові квіти:ромашка, конюшина, дзвіночки,деревій, зозульки, незабутки, калюжниця, чебрець, звіробій,лопух, мʼята, волошки, пирій…», – розповідає бібліотекарка бібліотечної філії КУ «Центр культури і дозвілля Східницької ТГ» с. Майдан Галина Герилів.
Стародавній звичай досі зберігається і в селі Ластівка. Там вінки плетуть різні – в залежності від статі: якщо бичок – з дуба, якщо телиця – з польових квітів.
«В нас була традиція на Зелену неділю брати гостину на поле, коли гнали корови. Особливо в цей день любили чоловіки гнати їх. І плели коровам вінки, щоб коли будуть іти додому, покласти їм на голову», – каже одна з мешканок селища Підбуж.
«Памʼятаю, ще з молодих років на Зеленівку ми дружньо збирались із односельцями, готували, як то кажуть, добру гостину, випивку. Головним завдань було обрати найкращу ділянку для випасання. Коли приходили на місце, окроплювали ділянку свяченою водою, ставили посередині стіл і хрест. Тоді заганяли худобу. Опісля плели вінки та одягали великій рогатій худоби на голову. Це був дуже гарний звичай, такий особливий. Знаєте, ця традиція дуже обʼєднувала людей, відчувався справжній дух. Тепер такого, на жаль, вже майже немає», – ділиться теплими спогадами з молодості житель села Сторона Василь Пагутяк.
Живою залишається ця традиція й у мальовничому селі Рибник. Тут, як і десятиліттями раніше, господині ретельно готуються до Зелених свят — збирають запашні трави та квіти, щоб сплести охоронні вінки для худоби. Місцеві мешканці з пошаною ставляться до обряду, вважаючи його невід’ємною частиною свого культурного коріння. За словами старожилів, саме завдяки таким звичаям село зберігає свою духовну силу, добробут і зв’язок поколінь.
«У нас з дитинства знали: на Зелені свята кожна корова мала мати вінок. Інакше — це як без охорони її на поле пустити», — розповідає староста Рибницького старостинського округу Василь Зварич. — «Вінки клали не лише на роги, а й зберігали в хліві на щастя й добробут».
Звичай одягання вінків коровам на Зелені свята – це не лише прояв естетичної краси та радості, але й глибоко символічний ритуал, що втілює народні вірування та традиції, створює атмосферу єдності та гармонії між людьми і природою.
Такі традиції об’єднують людей, передають молодшому поколінню духовні цінності та любов до рідної землі. Вони формують сильну культурну ідентичність, надихають на дбайливе ставлення до природи, тварин і один до одного. Для Східницької громади це не лише красива традиція, а жива спадщина, яка зміцнює зв’язок між поколіннями та сприяє розвитку культурного життя.
