Панів Василь

День народження: 18.07.1980

Дата смерті: 10.09.2024

Панів Василь народився 18 липня 1980 року в селі Залокоть Дрогобицького району.

Закінчив місцеву школу та Підбузьке професійне училище, де здобув фах електромонтажника освітлення та освітлювальних мереж. У 1998-2000 роках проходив строкову службу в армії. У цивільному житті захоплювався футболом, грав за місцевий клуб ФК «Карпати» (Залокоть). Хобі Василя також було полювання, був професійним мисливцем, любивколекціонувати зброю. Довгий час працював за кордоном (в Італії). Разом із сім’єю проживав у Бориславі.  

У 2014 році, коли розпочалась російсько-українська війна та АТО, Василь не залишився осторонь, він допомагав матеріальним забезпеченням, яке було необхідне Воїнам, керуючись гаслом “Або ти для фронту, або ти на фронті!”.

З початком повномасштабного вторгнення росії Василь, не вагаючись, скасував 

квитки до Італії та добровільно став на захист Батьківщини. Вже 28 лютого 2022 року був зарахований до лав Збройних Сил України. Службу розпочав на посаді водія автомобільного відділення взводу 29-го реактивного артилерійського дивізіону 63-ї окремої механізованої бригади. Бойове хрещення пройшов у степах Запорізької та Донецької областях. Брав участь у  заходах необхідних для забезпечення оборони України на Волноваському, Краматорському та Лиманському напрямках, в обороні Бахмута та в боях у Серебрянському лісі. З червня 2024 року був переведений на посаду стрільця 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти тієї ж бригади.

Загинув 10 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Діброва Сіверськодонецького району Луганської області внаслідок наїзду на ворожий вибуховий пристрій. Герою назавжди 44 роки… У нього залишилася кохана дружина, люблячі синочок та донечка, матуся та дві сестрички, які завжди нестимуть пам’ять про нього в серця українців.

Василь був справжнім мужнім сміливцем, гідним сином своєї Батьківщини. Його вірність присязі, сила духу та відвага стали прикладом для побратимів. Він завжди готовий був підтримати своїх братів по духу, допомогти у складну хвилину і залишився для них незламною опорою, “Здобуваючи свободу в бою!”.

Поховали Героя в його рідному селі Залокоть.

•Розпорядженням міського голови Бориславської міської територіальної громади №470-р від 18 листопада 2024 року воїн був нагороджений медаллю “Хрест патріота України” (посмертно) за самовіддане служіння українському народові, мужність та відвагу при виконанні військового обов’язку.

•Присвоєно звання «Почесний громадянин Бориславської міської територіальної громади» (посмертно).

•Меморіальну таблицю Захиснику встановлено на Алеї пам’яті Героїв у Сквері Героїв Небесної Сотні міста Борислава, де увічнено імена всіх Героїв Бориславської громади.

•15 січня 2025 дружина Героя створила петицію на офіційному сайті Президента України з проханням посмертно присвоїти Василю Паніву звання Героя України. 

Вічна слава Герою України Василю Паніву!