Юркін Петро

День народження: 12.07.1973

Дата смерті: 07.03.2022

Юркін Петро народився 12 липня 1973 року у селищі Східниця Дрогобицького району.

У сім’ї Ореста та Марії Юркіних. Батьки працювали, тому змалку хлопчик виховувався у селищних дитячих яслах, а згодом відвідував дитячий садок.

У 1980–1991 роках навчався у Східницькій середній школі №2. У шкільні роки Петро захоплювався спортом, особливо любив футбол. У старших класах навчався в учбовому комбінаті міста Борислава, де здобув професію токаря.

Його юність припала на непростий і водночас історичний період — розпад тоталітарного Радянського Союзу та становлення незалежної України. Петро був правнуком воїна Української повстанської армії Степана Мурака, тому з великою надією та вірою сприйняв відродження української державності. Разом з однокласниками долучався до різноманітних національно-патріотичних акцій, підтримуючи ідеї незалежності та свободи.

Після закінчення школи працював токарем на заводі ЦБВО у місті Бориславі. Згодом проходив службу в лавах Української армії. Після демобілізації повернувся на завод, а пізніше працював у будівельній сфері. Особливо любив працювати з каменем, вкладаючи у свою роботу майстерність і душу.

Петро Юркін завжди був працьовитою, чесною та відповідальною людиною. Він щиро прагнув змінити життя українців на краще. Саме тому всією душею підтримав події Революції Гідності 2013–2014 років у Києві та долучався до цих процесів. Він був переконаний, що свободу та незалежність Батьківщини необхідно захищати.

У 2015–2016 роках у складі Збройних Сил України брав участь у бойових діях на сході України. Брав участь у важких боях за оборону міста Попасна. За мужність, відданість та сумлінне виконання військового обов’язку був нагороджений відзнакою «Козацький хрест», медаллю «Захисник України», а також Почесною грамотою за зразкове виконання військового обов’язку, проявлену ініціативу, самовідданість і стійкість під час проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року Петро без вагань у перший день війни знову став до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Йому знову довелося боронити Попасну. Саме на околицях цього міста був втрачений зв’язок із воїном.

Рідні пережили довгих 25 місяців пошуків, надії та болю. У Героя залишилася єдина сестра — Руслана Тужикова та її сім’я, які, докладаючи великих зусиль у пошуках брата, до останнього вірили, що він повернеться додому живим.

Юркін Петро Орестович загинув 7 березня 2022 року, захищаючи Україну.

Похований на кладовищі у рідній Східниці.

Рішенням Дрогобицької районної ради №16 від 25 червня 2024 року Петрові Юркіну посмертно присвоєно звання «Почесний громадянин Дрогобицького району».

Світла пам’ять про відважного воїна, патріота та гідного сина України назавжди залишиться у серцях рідних, близьких і всіх, хто знав і шанував його.