Волощук Степан Григорович

День народження: 02.04.1991

Дата смерті: 12.09.2022

Волощук Степан Григорович народився 2 квітня 1991 року в селищі Підбуж.

У 1997 розпочав навчання у місцевій школі. Дуже любив учитися, брав участь у інтелектуальних іграх, із великим задоволенням поринав у читання. Вражав усіх своєю ерудицією: вмів підтримати бесіду на будь-яку тему, важко було знайти контраргументи проти його аргументів. 3 самого дитинства мав загострене почуття справедливості. Любив побешкетувати, але завжди приходив на допомогу. Був щирий і щедрий, любив жартувати і мав на все свою думку. Був відповідальний і міг взяти провину на себе, не розсекретивши винуватця.

У 2008 році став студентом Національного університету “Львівська політехніка”, який закінчив у 2013 році, отримавши диплом з відзнакою. 

Зі слів одногрупників Степан завжди був життєрадісним, позитивним, зарядженим патріотизмом. Дуже розумний і водночас в певній мірі наївний. Душа компанії, співучий і жартівник…

«У наших серцях Степан запам’ятався як людина з дуже доброю душею. Справжній друг, одногрупник, а в нашому колі ми жартома називали його “філософом”. І не спроста, адже Степан міг не тільки дати добру пораду, а й з ним було приємно просто спілкуватись. Пліч-о-пліч пройшли наші з ним студентські роки, ми були як маленька сімʼя. Тому і втрата зараз для кожного є дуже болючою. Ми були дуже горді, коли дізналися, що 24 лютого Степан за власним бажанням вирішив піти захищати нашу землю від ворога. Спи спокійно, наш друже. Ти завжди залишишся Героєм в наших серцях…», – згадує один з одногрупників. 

У найгарячіші дні лютого 2014 був на Майдані в Києві. У 2015 році був призваний до лав Національної гвардії України. Розпочинав службу у місті Дніпро. Через дуже короткий термін пішов добровольцем на службу в місто Рубіжне Луганської області, ставши учасником АТО. Виконував бойові завдання чатового периметру, чатового КПП та помічника начальника варти на загальну оцінку «відмінно».

24 лютого 2022 року добровільно поїхав у військовий комісаріат, того ж дня відправився на Яворівський полігон. А ще через декілька днів старший солдат, стрілець 3-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 1-ої стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила воював під Попасною, де отримав осколкові поранення. Пройшовши курс лікування та реабілітації повернувся до виконання бойових обовʼязків.

Загинув захищаючи Україну від путінської нечисті 12 вересня 2022 року в населеному пункті Безіменне Херсонської області, потрапивши під мінометний і артилерійський обстріл та авіаудари. Нагороджений орденом «Хрест героя» посмертно.

Вічна пам’ять та слава Захиснику України Степану Волощуку!