Робота «в тіні»: ДПС лише торік виявиламайже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері

ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері. Неофіційне працевлаштування  – одна з найбільших системних проблем ринку праці.  І це не лише про порушення законодавства, а і втрачені соціальні гарантії для працівників і нерівні умови для бізнесу. 
Чесні трудові відносини, належна сплата податків – питання, які були озвучені в. о. Голови ДПС Лесею Карнаух під час зустрічі з представниками ресторанного бізнесу.   Найчастіше офіційно працевлаштовують адміністраторів, офіціантів та барменів. У цей же час дуже часто непублічний персонал – прибиральники, вантажники чи охоронці – працюють без оформлення або одночасно обслуговують кількох роботодавців. 
Ще одна розповсюджена схема – коли офіційно оформлений працівник одночасно виконує роботу для іншого суб’єкта господарювання у тому ж закладі.
Наприклад, офіціант продає алкоголь від імені одного ФОПа, а страви — від імені іншого.
«Ще одна проблема – різниця між офіційною та реальною зарплатою, яка часто пропонується в Інтернеті. Наш моніторинг показав, що фактична зарплата в «конвертах» іноді значно відрізняється від тих, що подають у звітах», – сказала Леся Карнаух. 

ДПС проаналізувала пропозиції заробітної плати у сфері громадського харчування та
порівняла їх із фактично задекларованими. 
Пропозиції роботодавців за інформацією з відкритих вакансій на сайті work.ua:

• офіціанти: 30 – 50 тис. грн,
• кухарі: 20 – 52 тис. грн,
• сушеф: близько 36,5 тис. грн,
• менеджер ресторану доставки: 33 тис. грн,
• системний адміністратор у мережі ресторанів: 25 – 55 тис. грн
  На папері ж показують 13 – 19 тис. грн. Тож питань чимало. 
  Водночас маємо і позитивну тенденцію завдяки постійній роботі з підприємцями.
  За даними ДПС у грудні 2025 році середня зарплата працівників громадського
  харчування в Україні складала трохи більше 12 тис. грн, що майже на 3 тисячі більше,
  ніж у попередньому році. Кількість найманих працівників – 149,9 тисячі осіб, що
  практично на рівні 2024 року. При цьому сума нарахованого доходу зросла на 300 млн
  грн і становила 1,9 млрд грн.
  «І робота з «детінізації» ринку триває. Бо для держави це – недоотримані податки, які
  йдуть насамперед на нашу безпеку та оборону. Тому прагнемо, щоб бізнес сам був
  зацікавлений у виході з «тіні». Бо це насамперед про відповідальність кожного
  роботодавця, чесну конкуренцію та прозорі умови роботи», – додала Леся Карнаух.
  https://www.facebook.com/reel/724297640682080