Туристичний путівник – Східницькі джерела
Східниця — джерело здоров’я
Цей бальнеологічний курорт уже багато років приваблює гостей своєю тишею, гірською свіжістю та цілющими водами. Селище розташоване на висоті 600–900 метрів над рівнем моря, серед мальовничих пейзажів передгір’я Українських Карпат. Цей буклет створено для того, щоб зробити Ваш відпочинок у Східниці ще комфортнішим та змістовнішим. Ми зібрали зручну карту, яскраві світлини та короткий опис кожного джерела — усе, аби Ви легко орієнтувалися, дізнавалися про властивості мінеральних вод і відкривали для себе унікальність нашого курорту. Нехай Ваш відпочинок буде цілющим для тіла, натхненним для душі й наповненим незабутніми враженнями.
Джерело № 5
За своїм хімічним складом це слабомінералізована гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієва вода. Вода цього джерела має всі характерні групи мікроорганізмів для вод типу «Нафтуся».
Воду джерела № 5 рекомендують приймати при хронічних пієлонефритах, хронічних циститах, хронічних гепатитах, холангітах, холециститах, після операцій на нирках та після хвороби Боткіна.
Джерело № 15
Воду з джерела № 15 рекомендовано вживати при хронічних захворюваннях шлунка зі зниженою кислотністю, що супроводжуються анеміями, а також при інших видах анемій, після кровотеч, різних хлорозів.
Ця вода особливо допомагає у виведенні з організму радіонуклідів, оскільки відомо, що препарати заліза попереджають поглинання радіонуклідів тканиною кісток та виводять їх через шлунково-кишковий тракт і нирки.
Джерело № 3
Вода джерела № 3 має сечогінну та протизапальну дію, поліпшує циркуляцію крові в організмі та уродинаміку.
При зниженій функції сприяє відновленню нормальної роботи нирок і печінки. Вода також сприяє частковому виведенню радіонуклідів з організму, що сьогодні є особливо актуальним.
Наявність цинку допомагає при лікуванні цукрового діабету.
Джерело № 13
Воду джерела № 13 рекомендовано вживати при хронічних захворюваннях шлунка зі зниженою кислотністю.
При вживанні гідрокарбонатно-кальцієвої води джерела № 13 змінюється секреторна функція шлункових залоз, збільшується виділення шлункового соку, підвищується кислоутворююча функція слизової оболонки, зростає вироблення пексину.
Прискорюється утворення еритроцитів, які слугують будівельним матеріалом для гемоглобіну, а також відбувається виведення з організму радіонуклідів і шлаків.
Джерело № 1С
Цю воду вчені та лікарі рекомендують пити при захворюваннях печінки та сечовивідних шляхів, а також при панкреатитах.
При захворюванні на цукровий діабет вода зі свердловини № 1С допомагає зменшити окислення організму та накопичити лужні резерви, сприяючи отриманню вираженого антикетогенного ефекту завдяки підвищеному вмісту марганцю.
Джерело № 18С
Цю воду рекомендовано вживати для стимулювання жовчоутворювальної функції печінки та сечогінної функції нирок.
Систематичне вживання води збільшує вироблення жовчі, стимулює та урівноважує синтез жовчних кислот у печінці, зменшує концентрацію холестерину в жовчі.
Також стимулюється регенерація тканин печінки, посилюється водовидільна функція нирок і зменшується запальний процес у нирках.
Джерело № 357С
Свердловина № 357 (у народі — «гліцеринова»).
Вода містить бітуми — найбільш стабільну частину органічної речовини. Дія води є досить м’якою.
Використовується при функціональних захворюваннях товстої кишки, що супроводжуються спастичними колітами (гіпотонією кишківника), при виразкових колітах, ентеритах, зміні кислотоутворюючої функції шлунка, а також при жовчокам’яній хворобі з ускладненим хронічним холециститом.
Джерела № 25 та № 26
Води цих джерел мають усі характерні групи мікроорганізмів для вод типу «Нафтуся».
Воду джерела № 25 рекомендують приймати при хронічних пієлонефритах, хронічних циститах, хронічних гепатитах, холангітах, холециститах, після операцій на нирках та після хвороби Боткіна.
Воду джерела № 26 рекомендують вживати при сечокам’яній хворобі, літогенних діатезах, хронічних запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, хронічних холангітах, холециститах, гепатитах неспецифічної етіології.
Джерело № 13С
Вода належить до гідрокарбонатно-кальцієвого типу та містить залізо. Вона є слабомінералізованою.
Під її впливом змінюється секреторна функція шлункових залоз, прискорюється утворення еритроцитів у крові, відновлюється вміст гемоглобіну.
Сприяє виведенню з організму радіоактивного цезію.
Джерело № 1
Слабомінералізована вода джерела № 1 має сечогінну дію та сприяє механічному вимиванню й видаленню дрібних конкрементів (каменів), ниркового піску та продуктів запальних процесів (лейкоцитів, слизу, гною).
Лікарі радять вживати цю воду при сечокам’яній хворобі, хронічних пієлонефритах, хронічних пієлоциститах нетуберкульозного походження, літогенних діатезах (сечокислий діатез, оксалатурія, фосфатурія, ксантинурія), а також при захворюваннях жовчовидільної системи.
Джерело № 21 (бювет)
У бюветі міститься лікувальна вода східницьких джерел. Протягом дня вода надходить із дотриманням усіх норм, що забезпечує повне збереження її хімічного складу та лікувальних властивостей.
Кожне східницьке джерело має відповідну мінералізацію та хімічний склад. Дані води рекомендується вживати при захворюваннях печінки, сечокам’яній хворобі, сольових діатезах різного ґенезу, хронічних запальних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, хронічних холангітах, гепатитах.
Джерело № 21 є мінеральною лікувальною водою типу «Нафтуся».
Джерело № 2С (бювет)
Ця «содова» вода призначена для лікування захворювань шлунка, кишківника та дванадцятипалої кишки: виразкової хвороби, хронічних гастритів із підвищеною та нормальною кислотністю, гастродуоденітів, панкреатитів, а також цукрового діабету.
Рекомендується вживати воду підігрітою до температури 30–40 °C.
Джерело № 10 (бювет)
Вода, яку вживають у бюветі, багата на важливі лікувальні органічні речовини. У її складі є ефіри, амінові сполуки та характерні специфічні фізіологічні групи мікроорганізмів.
Води цих джерел сприяють збільшенню утворення жовчі та виведенню її кислот, зменшуючи рівень холестерину.
Тому ці води рекомендуються при захворюваннях печінки та жовчних шляхів (хронічні холецистити, жовчокам’яна хвороба, хронічні гепатити), а також при патологіях сечовивідних шляхів і нирок (сечокам’яна хвороба, хронічний пієлонефрит).
Під дією цих вод посилюється сечовидільна функція нирок, підвищується діурез (виділення сечі) та фільтраційна функція нирок.